Лауреатом литературної премії НОС став Борис Лего зі своїми "Сутінковими оповіданнями". Я їх погортав і відклав до кращих (або гірших) часів.

Але звернув увагу на одну з ілюстрацій. Чи то, може, мені привиділось?

( Read more... )

Почув драматичну історію про електронну пошту. Професор "Яґеллонки", коли отримує мейли, просить, щоби інформатик (тобто відповідальний за  комп’ютери на факультеті) йому їх видрукував. Потім вдома читає, друкує відповідь на механічній друкарській машинці і приносить інформатикові, щоби відіслав відповідь. Займає це приблизно два тижні.  

Завершилася моя адміністративна епопея довжиною 12 років. Буде більше часу для lj літератури, музики, математики, та і всього іншого.

Позавчора у мене почалося щось на зразок грипу, температура піднімалася до 38.5, але вчора о 5-й годині ранку вже стала в околі 37-и. Я ще тоді після вимірювання задрімав, а перед 8-мою годиною мене розбудив великий (у різних сенсах) поет, що прибув з несподіваним ранковим візитом ( Read more... )

На одній з facepages of the facebook я знайшов думку, що звучить приблизно так: не дивуйся, що тебе ненавидять; можливо, самим фактом свого існування ти вже комусь заважаєш; навіть у янгола комусь може не подобатися шурхіт його крил. (До останнього: як я прочитав у Ґінзберґа, everyman's an angel ( Read more... )

 Кожен раз, коли слухаю (і трохи підспівую) "Gaudeamus" на урочистостях, пригадую, що там є і моє одне слово ( Read more... )

Розповідь ведеться від імені одного мого доброго знайомого ( Read more... )

У Харкові, "на Балці" я шукав книгу Мерзляка для 8-го класу з українською мовою навчання. Продавець якогось гуртового магазину робив усе, щоби цю книгу для мене знайти. Він врешті перейшов на українську мову і пояснив, що, на жаль, цієї книги у них нема. Я запитав ( Read more... )

Старенький дідусь у маршрутці вивсловив сентенцію:
- Життя дається всім, а старість - тільки вибраним.
Втім, життя мало би даватися тільки вибраним - якщо я правильно розумію сенс слів "pro-choice".

Першого вересня - день народження мого приятеля Михайла. Проте, я так забігався, що пригадав про це лише пізно ввечері. Телефоную, отже, 2 вересня вранці і трохи оправдовуюсь за те, що вітаю його запізніло. Пояснюю це першовересневими клопотами. Михайло відповідає:

- Дякую. Знаєш, ти не перший педагог, хто мене вітає сьогодні з днем народження...